Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Горі, рибки, горі, горі бистров водов.
Загуме́ння, -ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла.
Заступи́льно, -на, с. = заступень.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда.
Тертушка, -ки, ж. Терка.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Черкнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ черкатися. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби. Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.
