Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наслатися

Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЛАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЛАТИСЯ"
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Уцвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить небольшими гвоздиками.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСЛАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.