Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Ум. бистренько, бистресенько.
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл.
1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.
2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Тіснина, -ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах.
Утьоком нар. = навтек.
