Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наспіл

Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПІЛ"
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри. К. ХП. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.