Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наспіл

Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСПІЛ"
Ага́кати, -каю, -єш, гл. Произносить: ага́. Желех. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла!
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Стрикачка, -ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають. Новомоск. у.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.