Варварський, -а, -е. Варварскій.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Бери воли та затягай вози. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. — на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. 4) Вербовать, навербовать. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. За жінкою яку худобу затяг! Затяг таки, заробив грошей.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну.
Смирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. смири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Смиряться, присмирѣть. Смирився паче вовка.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.
