Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове.
2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця.
Нага́єчка, -ки, ж. Ум. отъ нагайка.
Плетениця, -ці, ж.
1) Плетенка.
2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали.
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз.
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
