Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens.
Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Cм. надовжниця.
Підпекти Cм. підпікати.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги.
