Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Первозданний, -а, -е. Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі.
Полудень, -дня, м.
1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні.
2) Полдникъ. Ум. полуденько.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг.
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Брат сестри не спізнав.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса.
