Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними.
Перечитувати, -тую, -єш, сов. в. перечита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Перечитывать, перечитать вновь.
2) Прочитывать, прочесть. Козак листи взявши, та й перечитавши, тяжко здихнув.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали?
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Обізвалось два ангела у притворі.
Сажень, -жна, м.
1) Сажень.
2) — косовий. Разстояніе между концемъ ноги и вытянутой вверхъ рукой. Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень.
3) маховий. Разстояніе между распростертыми горизонтально руками.
4) плавати сажнями. Плавать, вытягивая руки.
Усілякий, -а, -е. = вселякий.
