Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Пооборонятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Защититься (о многихъ).
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
Хурделиця, -ці, ж. Мятель.
