Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкодухий

Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Змалювання, -ня, с. Изображеніе (красками или словомъ). Не хутко спроможеться яка б ні була початкова громада на змалювання себе писаним словом. К. ХП. 124.
Козубка, -ки, ж. = козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Облестити Cм. облещувати.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКОДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.