Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкодухий

Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУХИЙ"
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя. Рудч. Ск. II. 12. 2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу. Федьк.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження. Кв.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Садівничити, -чу, -чиш, гл. Заниматься садоводствомъ. Волч. у. (Лобод.).
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКОДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.