Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Кавувати, -вую, -єш, гл. Распивать кофе.
Певно нар.
1) Вѣрно, надежно.
2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Уже певно візьме її за себе.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію.
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна.
Сприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
