Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леґурний

Леґурний, -а, -е. Медлительный. Та це чоловік леґурний собі. Йому, здається, хоча б і жінка зараз умерла, то й не гайка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕҐУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕҐУРНИЙ"
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Перегризати, -за́ю, -єш, сов. в. перегри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Перегрызать, перегрызть. Добрі зуби і камінь перегризуть. Ном. № 7155.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Харьк. г. Позмивала дітям голови. Богодух. у.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать. Мнж. 57.
Різниківна, -ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ. Зміев. у.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕҐУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.