Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Панночка така весела, балаклива. Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Крижати, -жа́ю, -єш, гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш.
2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Іван палахнув наче та поломінь.
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Чутка, -ки, ж.
1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ані виду не видати, ані чутки не чувати.
2) Шишка ели.
3) = шулка.
