Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем.
Крилас, -са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Трус, -су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Такого трусу нагнали йому.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Чи вже.... у місто удьорила.
Учереплювати, -плюю, -єш, сов. в. учерепи́ти, -плю, -пиш, гл. Устилать, устлать негодными черепками стѣны гончарнаго горна такъ, чтобы обжигаемой посуды не было видно.
Цариця, -ці, ж. Царица.
