Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелечий

Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЙ"
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка. Ном. № 6654.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Вх. Пч. I. 13. Cм. засніт.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Таксувати, -су́ю, -єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт. Гн. І. 39.
Устрівати, -ваю, -єш, сов. в. устріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить.
Шапран, -ну, м. Шафранъ, Crocus sativus. Печеного поросяти, куриці з перцем та шапрану уживати. АД. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛЕЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.