Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелечий

Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛЕЧИЙ"
Єли́на, -ни, ж. и пр. = ялина и пр. МУЕ. III. 75.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма. Н. Вол. у.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Наї́хати Cм. наїздити.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛЕЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.