Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл.
1) Толочься на одномъ мѣстѣ.
2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай.
