Бая, баї, ж. Родъ сукна. Я зробив собі плащ з баї.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. Ум. драголю́бчик. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ум. мішечок. Пішечком з мішечком. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ).
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Хамло, -ла, с.
1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть.
2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
