Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка.
Жанда́рка, -ки, ж. Жена жандарма.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла.
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл. — ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
