Бряма, -ми, ж. = брама. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати.
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Поцілуй же мене... у крутий усок. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. 8) Густой. Наварила каші крутої. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. А вгризніте, яка (картопля) крута. . Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Підгулювати, -люю, -єш, сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає.
2) — молоду. Свадебный обычай въ : послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ.
Розчистити Cм. розчищати.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга.
Спіймати, -ма́ю, -єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать.
