Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкодушник

Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОДУШНИК"
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ). Желех.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКОДУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.