Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежень

Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. Мил. 73. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. Лебед. у. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. Чуб. IV. 236. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту. Мкр. Н. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖЕНЬ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Водопійло, -ла, с. = водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. К. Псал. 236. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами. К. МБ. X. 17.
Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде. Ном. № 5127.
Скакун, -на, м. 1) Прыгунъ. 2) Танцоръ. Маєш же дружбоньку скакуна? Гол. II. 665. 3) Насѣк. Tetrix. Вх. Пч. І. 5. 4) Ленъ-текучка, головки котораго лопаютъся на корню, роняя сѣмя. Полт. г. 5) Колесо въ колешні плуга, противоположное тому, которое идетъ въ бороздѣ; оно бываетъ часто безъ обода, съ однѣми спицами. Ум. скакунець, скакунчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.