Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лейбик

Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Божиця, -ці, ж. = богиня. Шейк. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.
Бунтиковий, -а, -е. Связанный въ пуки.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. Ном. № 8109.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Дріготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт. Ном. № 651.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Орендарів, -рева, -ве Принадлежащій арендатору. Орендарева коза. Левиц. Пов. 112.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЙБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.