Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лейбик

Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Умотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. умотатися, -таюся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться, запутываться, запутаться, Пішов до тітки — вмотавсь в намітки. Ном. № 9392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЙБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.