Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лейбик

Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Дерня́, -ні́, ж. = Дернина.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЙБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.