Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкобит

Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОБИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКОБИТ"
Бочастий, -а, -е. Толстобокій Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. І. 314.
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.
Наме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. 2) Намерзшій сверху льдомъ, снѣгомъ. У вікна, крізь намерзлі шибки, ледве-ледве пробивався світ. Мир. Пов. І. 114.
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКОБИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.