Аже́нь, сз. = Аж.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. 7) — но́су. Точить, отточить косу.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто , — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Нікчемниця, -ці, ж.
1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця!
2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Шуляк, -ка, м.
1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.
2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки.
3) = шульок = шулка.
4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. Ум. шулячо́к.
