Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Гладуш, -ша, м. Глиняный кувшинъ. Cм. гладушка, гладущик.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Василь на похвалках живе. Похвалки ті нічого не варті.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка.
Суддя, -ді, м. Судья.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане.
Шморг меж.
1) Дергъ.
2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней.
