Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легіон

Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІОН"
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Киянка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Кінник, -ка, м. = кінниця. Шух. І. 185.  
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп. Рудч. Ск. І. 56.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГІОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.