Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

леквар

Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕКВАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕКВАР"
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Жаха́ння, -ня, с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. ІІ. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною. К. Псал. 129.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. І. 172. Крамарський віз простугонить. МВ.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Побідити Cм. побіждати.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались? Богодух. у.  
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють. К. Дз. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕКВАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.