Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Не на всього того жадним розумом збагнути. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. Чий корінь, того й плід. Ні роду, ні плоду не мав старий. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід.
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2.
