Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелітка

Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.
Підсахнутися, -нуся, -не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть. Уман. у.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Струмент, -ту, м. 1) Инструментъ. 2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.