Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелітка

Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛІТКА"
Видненький, виднесенький, -а, -е. Ум. отъ видний.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. Кв. II. 293. 2) Чернильный орѣшекъ. Камен. у. Вх. Лем. 412.
Зізволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
Різницький, -а, -е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.