Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство.
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний.
2) Стыдливый.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою.
Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. . 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. 11) — присади. Прививать прищепы. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав.
2) Длиться, продолжаться.
3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11.
