лежанка 2
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Ум. лежаночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 352.
Том 2, ст. 352.