Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежачий

Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. баночка.
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Пробужатися, -жаюся, -єшся, гл. = пробуджуватися. Він на. завтра устає, пробужається. Рудч. Ск. І. 84.
Фальш Cм. хвальш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.