Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежачий

Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖАЧИЙ"
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Злотий, -ого, м. = злот. Сто злотих не гроші, а мужик не брат. Ном. № 1278. А той чоловік дав йому злотого грошей. Рудч. Ск. II. 154.
Ме́ртвий, -а, -е. 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126. 4) мертва кістка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399.
Олив'янка, -ки, ж. Бабка, налитая оловомъ.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.