Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лезо

Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЗО"
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Крижатий Cм. крижастий.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл. 1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула. 2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін. О. 1862. VI. 29.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Сухопарний, -а, -е. О деревѣ: пареный огнемъ. Вас. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.