Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легот

Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГОТ"
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Доглу́патися, -паюся, -єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Свинота, -ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Чуб. V. 683. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Фр. Пр. 91. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею. Гол. І. 147.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Хрупати, -паю, -єш, гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.