Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лежух

Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЖУХ"
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться. Ив. 21.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЖУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.