Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лелик

Ле́лик, -ка, м. = лилик. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЛИК"
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.