Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє.
2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його.
Перечіс, -чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од переносу до самого товстіли носу.
Сіпанина, -ни, ж.
1) Дерганіе.
2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Чата, -ти, ж.
1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. Прокинулась і сонна чати.
2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
