Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Подталкиваться.
2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. Об землю тупотав ногами.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. , Заступить нас чудовна Божа мати (икона). Чудовний образ Пресвятої. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса..
