Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закрякати

Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРЯКАТИ"
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
Приколоти Cм. приколювати.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Цітуватися, -туюся, -єшся, гл. = цітати. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися. Грин. ІІІ. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.