Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закрякати

Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРЯКАТИ"
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
За́водь, -ді, ж. Заливъ. Левч. 42.
Згля́нути, -ся. Cм. зглядати, -ся.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Проходитися, -джуся, -дишся, сов. в. проходи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Прохаживаться, пройтись. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. Ми позволили їй проходитись у садочку. Рудч. Ск. І. 98. Теперечки вечір теплий, проходилось трохи. Стор. II. 99.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний Шух. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.