Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дучійка

Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧІЙКА"
Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Запропада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запропа́сти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Патяки, -ків, мн. Разглагольствованія. — роспустити. Начать разглагольствовать. Роспустили патяки обоє. Мир. Пов. І. 133.
Планитуватий, -а, -е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.
Пожиточно нар. Полезно.
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЧІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.