Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дучійка

Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧІЙКА"
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Ном. № 2259. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. МВ. ІІ. 27. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку. Мет. 243.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Прохилити Cм. прохиляти.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЧІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.