Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Досиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. досо́хнути и досхну́ти, досо́хти, -со́хну, -неш и -схну́, -не́ш, гл. Досыхать, досохнуть. Хліб уже досихає. Викинь сорочки на тин, нехай досохнуть.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Цоб меж. = соб.
