Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дя

Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯ"
Зако́ханий, -а, -е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у.
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный. 2) Обидчивый.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Тонічко нар. = тоненько. Шейк.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії. Чуб. IV. 244.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Чина, -ни, ж.ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 126.
Шмат I, -та, м. Кусъ. Шмат гнилої ковбаси. Шевч. 464. Лавися шмат не для харциза. Котл. Ен. IV. 40. Ум. шматок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.