Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ).
Посилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпиться.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Розбовтати, -ся. Cм. розбовтувати, -ся.
Сльоз, -зу, м. — турецький = слиз.
Хендогий, -а, -е. Чистый, опрятный. Хоч будеш убогий, аби-сь був хендогий.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка.
