дюдінька
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Том 1, ст. 461.