Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дюдінька

Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДІНЬКА"
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду. Грин. ІІІ. 656.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Приплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. приплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платиться, поплатиться. От як страшенно поплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЮДІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.