Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дюдінька

Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДІНЬКА"
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Забро́дчик, -ка, м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном.
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЮДІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.