Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Відгукатися, -каюся, -єшся, гл. = відгукнутися. На кожний гук не одгукаєшся.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд'ѣ 2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Кров дзюрить, булькотить з спини. Так за шию й дзюрить.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл.
1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте.
2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом.
3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує.
Поетка, -ки, ж. Поэтесса.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
