Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Наляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, пронзительно крича.
Печений, -а, -е. 1) Печеный. печеніший. Болѣе выпеченный. Давайте оте хлібеня, — те печеніше. 2) Жареный. Печене порося. Чорнявая, білявая на вечерю просить; а додому на вечерю, на рибу печену. 3) печене, -ного = печеня. Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Почимчикував майданом. І отто зараз кудись почимчикував.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Спережати, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Думка думку спережає. Він спередив мене конем.
