Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяченко

Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Вискалити, -ся. Cм. вискаляти, -ся.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Псярник, -ка, м. 1) = псяр. Желех. 2) Раст. = молочай, Euphorbia. Вх. Пч. І. 10.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.