Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяченко

Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.  
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Проспати, сплю, спиш, гл. 1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну. Шевч. 2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль. Кв.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. сніданенько, сніданнячко. Чуб. III. 77. За чужої матінки сніданенька не буде. О. 1862. IV. 7.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.