Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяченко

Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНКО"
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Замока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́кнути и замо́кти, -кну, -неш, гл. Замокать, замокнуть.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Куць меж. 1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ. Ном. № 4274. 2)и куць-кой! Призывъ для свиней. Kolb. І. 65.
Обхідчатий, -а, -е. Неогороженный (о зданіи).
Передивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. передиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Пересматривать, пересмотрѣть. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Левиц. Пов. 163.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Харьк. Були повироблювані клумби для квіток. Левиц. Пов. 145.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.