Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дучковий

Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧКОВИЙ"
Готови́к, -ка́, м. Наличныя деньги. Прил. у.
Жва́кати, -каю, -єш, гл. Чавкать, жевать.
Козулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ козуля. 2) Раст. Gentiana germanica. Лв. 99.
Крейдяний, -а, -е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. ІІ. 73.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.