дучковий

Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.

Випадкові слова

Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.

повністю...

Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.

повністю...

Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.

повністю...