Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Бріх, (ха?), м. = живіт.
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая.
Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Згля́дь, -ді, ж. Вниманіе, уваженіе. Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Неповоротний, -а́, -е́ Неповоротливый.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Осока, -ки, ж. Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. — кочковата. Carex coespitosa. L. — кринична. C. praecox Jacy. — польова. С. Pseudocyperus. L. З того часу ставок чистий заріс осокою. Очерет, осока, чорні брови в козака.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
