Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяволяка

Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯВОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯВОЛЯКА"
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Позашиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Зашиться (во множ.).
Страшко нар. Страшно.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541.
Шайварок, -рку, м. = шарварок. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯВОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.