Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяківна

Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВНА"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Бовтун, -на, м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у.
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Зазна́йбіда, -ди, об. Горемыка. Волын. г.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. празничок.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Шляховий, -а, -е. Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.