Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяківна

Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВНА"
Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. Харьк. у. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. Ном. № 13692. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі! Новомоск. у.
Нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.