Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Гентина, -ни, ж. Кусокъ дерева, грубо отдѣланный для приготовленія изъ него ложки, клепки для деревянной посуды.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами.
Суч, -чі, ж.
1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий.
2) Дратва.
Тарель, -ля, м. = таляр. Да пойди до жида-рандара, да положи битий тарель, щоб позволив церкву одчинити.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
