Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Дат, -ту, м. Количество молочныхъ продуктовъ, даваемыхъ собственникомъ полонини хозяевамъ пасущагося на ней скота
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Лля́ти, ллю, ллєш, гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Розлучено нас обоє як на орлі крила.
2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах.
