Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дюдя

Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДЯ"
Волоочок, -чка, м. = пт. волове очко. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити. ЗОЮР. І. 26.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете? Гол. I. 182.
Тес, -су, м. 1) Тесъ, тесина, тесаная доска. 2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.
Хлоп, -па, м. 1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб. Ном. № 8617. 2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ном. № 1142. Ув. хлопи́ще.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЮДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.