Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дякониха

Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНИХА"
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. І. 112.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти. Желех.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.