Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядечко

Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЕЧКО"
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Дола́пувати, -пую, -єш, сов. в. дола́пати, -паю, -єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Кусман, -на, м. Кусище. Міусск. окр.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл. 1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу. Грин. І. 251. 2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині. 3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати. 4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Котл. Н. П. 377. Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув. Котл. Ен. VI. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.